Міжнародний день рідної мови

Наша рідна українська мова — одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Її порівнюють з калиною, бо вона така ж красива, як народний  улюблений символ українців, її порівнюють зі співом солов'я, бо лине вона, як ніжна пісня співучого соловейка. 

Уже традиційно 21 лютого в нашій школі урочисто проходив Міжнародний день рідної мови. Святкову програму підготували учні 5-9 класів. До організації свята долучилися учителі української мови та літератури Волкова Т. А. й Лесик О. В. Найбільше, що об'єднало наших учнів — це написання диктанту " Без мови немає народу".
  

    

  Виховний захід « І першим було слово..."

                                                                                       (До  Міжнародного дня рідної мови)  

Звучить марш запорізьких козаків. На сцену виходить вчитель:

Вчитель: Вітаємо всіх присутніх на нашому святі! Зустрічаємо Вас радо з хлібом, любов’ю і миром!    Продовження на:                                        https://bolochivochka.blogspot.com/p/blog-page_7.html

Легенди та перекази про Т. Г. Шевченка

                     Відповідь панові           Одного разу Шевченка запросили в гості. Як на те, випало йому сидіти за столом поруч якогось бундючного пана. А всі пани знали вже тоді Шевченкові думки про них і намагалися помститись йому, як могли.

 Шевченко був, як завжди, в своїм простім селянськім одязі. Коли, нарешті, подали обід і всі приступили їсти, незадоволений своїм сусідством з Шевченком пан, дивлячись то на його простий селянський одяг, то на свій багатий, раптом запитав:

 — Скажіть, Шевченко, ви знаєте, чим людина від свині відрізняється?
 ― Знаю,― відповів Шевченко, — чому б не знати? Людина, як їсть — мовчить, а свиня вмочить рило і рохкає.

                                                                                                                                                             Як Шевченко царя всієї Росії обвів                                                                                 навкруг пальця

 Цар Микола ( це ще той, за якого панщина була) дуже не любив Тараса Шевченка. А не любив його за те, що Шевченко колись написав про царя та царицю-небогу, як опеньок засушену, дуже смішні й уїдливі вірші. Написав і людям пороздавав. Микола-цар не міг витримати такого посміху і вирішив вислати Шевченка з рідної землі. Продовження на:                              https://bolochivochka.blogspot.com/p/blog-page_32.html

Гурток "Намистинка"

                  Гурток бісероплетіння 
                       "НАМИСТИНКА"
Бісероплетіння належить до числа найбільш захоплюючих народних мистецтв, яке має багатовікову історію існування. З бісеру плетуть різноманітні прикраси, аксесуари, ним прикрашають одяг, вишивають картини. 
 В нашій школі гурток бісероплетіння "Намистинка" працює з 5 вересня 2017року. Керівник гуртка — Волкова Тетяна Анатоліївна. На даний час гурток відвідує 15 учнів (5-8 класи). Свої творчі фантазії вони можуть реалізовувати кожного понеділка з 13:50-15:30 год.

 Програма гуртка розрахована на рік навчання та має два рівні підготовки: початковий та основний. При формуванні груп враховується вік дітей та їх фізіологічні особливості. Під час навчального процесу гуртківці знайомляться з різними способами плетіння і низання на дріт, волосінь та нитку.
 Важливим досягненням занять з бісероплетіння є розвиток у дітей дрібної моторики рук, естетичного смаку, відчуття прекрасного; крім цього виховується охайність, точність, посидючість.
 Кропітка праця маленьких майстринь винагороджується появою на світ нових бісерних шедеврів.     

                                                  Продовження на :                                                                                                                                                         https://bolochivochka.blogspot.com/p/blog-page_33.html                           

             

                

                    ЛЮДИНА ― СОНЦЕ                                    Є люди — як зорі,

                      Як дня обіцяння,

                      Життя ж проживуть

                      І присмерком стануть

                      Без теплого неба,

                      Без ясного неба,

                      Без сонячних ліній,

                      Без обріїв синіх..
 Продовження на:
https://bolochivochka.blogspot.com/p/blog-page_3.html.

                     ..

Сонях, пташиний брат   

— Не треба лити сльози,— суворо мовив сонях. Навіть голос у нього став схожим  на мамин, коли вона робить Павлинці зауваження.                          —  Буду плакати , буду!—  вередувала дівчинка.

— А навіщо ж плакать? Ти ж уже потрапила в казку!

— Справді?— запитала Павлинка.

— Справді. Тільки — на краєчок казки. Продовження на:

.https://bolochivochka.blogspot.com/p/blog-page_75.html

                                 ЛІТО                                             Мороз, хуртовина на вулиці   — сумно. Я — за шапку, за кожушину, кажу батькам:

 — Піду до Дмитра Івановича, літо понюхаю.  

 — Яке літо!— дивується батько.

  А мама каже:

  — Іди, іди. У нього в хаті й справді літом віє. Що то значить — лісник.

   А у Дмитра Івановича пахне не лісом, а лугом. Зайшов я до нього, сів на лавку, заплющив очі — такий дух у хаті, ніби у косовицю в поле вийшов.

   Дмитро Іванович налив мені чаю з малиною і каже:

— Як тобі подобається, будемо сіно косити, — зробимо літо у вашій хаті.  Продовження на:    
                                 https://bolochivochka.blogspot.com/p/blog-page_75.html

Тиждень української мови та літератури

З 23.10 по 27.10.2017 р .у нашій школі проходив тиждень української мови та літератури.У рамках тижня пройшло багато  різноманітних заходів, а саме: інтелектуальний конкурс "Юні знавці рідної мови", конкурс малюнків, випуск газет, конкурс на кращого читця-декламатора "Я — україночка! Я — українець!" Участь в заходах брали учні 5 – 8 класів.

                              Мова наша солов'їна

Мета. Формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Виховати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

Обладнання. Вишивані рушники, хліб, калина, малюнки герба, прапора України, портрет Т. Г. Шевченка, плакати "Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема", "Пісня - душа народу", "Кажуть, дитино, що мова наша - солов’їна".

(На сцену виходять ведучі - хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишитому рушнику)

Дівчинка.
Добрий день вам,
Добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.
 Продовження на :
.https://bolochivochka.blogspot.com/p/blog-page_7.html

Цікаві факти в біографії Т. Г. Шевченка

                                                                  Моя ти любо! Усміхнись...

 Властиве Шевченкові-художнику тонке відчуття натури, вміння реалістично передати форми, своєрідна творча індивідуальність повною мірою втілені і в жіночих портретах. Найбільш відомі з них — портрети Манєвської, Закревської, Катеринич, Кейкуатової, Ускової, казашки Каті, Кржисевич, Максимович, Лазаревської, Ликери Полусмакової.
   Хто ж вони, ці жінки? 
   Зрозуміти і всім серцем підтримати Тараса Григоровича у далекому засланні змогла дружина коменданта Новопетровського укріплення  І. О. Ускова — Агата (Агафія) Омелянівна. Родина ця взагалі відіграла благотворну роль у житті Кобзаря: всупереч царській забороні Усков надав змогу Шевченкові писати й малювати, прагнув полегшити тягар муштри, неофіційно дозволив листуватися — кореспонденції надходили на адресу Ускова, а після звільнення із заслання завдяки Ускову поет міг прямувати одразу до Петербурга.
 Продовження на:
https://bolochivochka.blogspot.com/p/blog-page_32.html

  

           Зима 

Дорога біла стелиться, 

І краю їй нема. 
Сніжок мете. Метелиця. 
Прийшла до нас зима.

https://bolochivochka.blogspot.com/p/blog-page_3.html

Ліричний етюд

                        Густа акварель          
 Сонце притомилося за день, його багряне полум'я присіло, поволі котилося до беріз на обрії. Ось біле мереживо віт розступилося, даючи світилу дорогу під своє студене шатро. І той холод, видно, пройняв світило, бо багряне взялося по краях сивизною.  Продовження на:                        https://bolochivochka.blogspot.com/p/blog-page_20.html

Етюд

               Над замерзлою річкою               Після відлиги затока промерзла заново. Перший лід їжачився і відлякував покраяними, сторчастими крижинами — мороз довго змагався з непокірною хвилею, вітер куйовдив, здиблював молодий льодок, збивав докупи і не давав йому випростатися, затужавіти.
https://bolochivochka.blogspot.com/p/blog-page_20.html

Вислови про мову

 *** Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування. (Панас Мирний)

 *** Сім’я вже ж вільна і нова. Та тільки мати ледь жива. Вона була б і вмерла вже не раз, та все питає, і на смертнім ложі, — а де ж те слово, що його Тарас коло людей поставив на сторожі?( Л. Костенко) Продовження:https://bolochivochka.blogspot.com/p/blogpage_79.html