Ліричний етюд

                        Густа акварель          
 Сонце притомилося за день, його багряне полум'я присіло, поволі котилося до беріз на обрії. Ось біле мереживо віт розступилося, даючи світилу дорогу під своє студене шатро. І той холод, видно, пройняв світило, бо багряне взялося по краях сивизною.  Продовження на:                        https://bolochivochka.blogspot.com/p/blog-page_20.html

Етюд

               Над замерзлою річкою               Після відлиги затока промерзла заново. Перший лід їжачився і відлякував покраяними, сторчастими крижинами — мороз довго змагався з непокірною хвилею, вітер куйовдив, здиблював молодий льодок, збивав докупи і не давав йому випростатися, затужавіти.
https://bolochivochka.blogspot.com/p/blog-page_20.html